Компромат.Ru ^® Форум

Читают с 1999 года

Весь сор в одной избе

Библиотека компромата

Подання

Автор: "Антимафия", опубликовано: 04.09.2003 в 11:11

ГРИГОРІЙ ОМЕЛЬЧЕНКО: “Закон требует от меня: если мне известно о преступлениях должностных лиц, я должен сделать по этому поводу обращение либо запрос в генпрокуратуру. Нам просто обидно, что Пашка Лазаренко сидит в камере один”(“Известия”, 07.02.2002).

— // —

До Верховної Ради України надійшло подання Генерального прокурора України про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Тимошенко Юлії Володимирівни.

У поданні зазначається, що Генеральною прокуратурою України 05 січня 2001 року порушено кримінальну справу відносно колишнього президента промислово-фінансової корпорації “Єдині енергетичні системи України” Тимошенко Юлії Володимирівни за контрабанду російського природного газу, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та посадовий підлог за ознаками злочинів, передбачених ст. 70, ч. 3 ст. 148-2, ч. 1 ст. 172 КК України (у редакції 1960 року).

Під час розслідування вказаної кримінальної справи у зв’язку із встановленням нових фактів злочинної діяльності Тимошенко Ю.В. Генеральною прокуратурою України відносно останньої порушені наступні кримінальні справи:

– 12 та 21 лютого 2001 року за фактами дачі хабарів колишньому Прем’єр-міністру України Лазаренку П.І., розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, приховування валютної виручки та організації приховування валютної виручки за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, ст. 170 ст. 86-1, ст. 80-1, ч. 4 ст. 19 і ст. 80-1 КК України (у редакції 1960 року);

– 02 листопада 2001 року за фактами давання хабарів Лазаренку П.І., контрабанди природного газу, заволодіння та замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, службового підроблення та організації службового підроблення за ознаками злочинів, передбачених ст. 70 КК України (у редакції 1960 року), ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 і ч.3 ст. 366, ч. 2 ст. 369 КК України;

– 02 серпня 2002 року за фактами заволодіння та організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, службового підроблення та організації службового підроблення, зловживання владою або службовим становищем, що спричинили тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 і ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 і ч. 2, ч. 2 ст. 364, 366 КК України;

– 08 та 17 січня 2003 року за фактами ухилення та організації ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 і ч.3 ст. 212 КК України;

– 02 серпня 2002 року за фактами зловживання нею під час перебування на посаді віце-прем’єр-міністра України владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У подальшому дії Тимошенко Ю.В. перекваліфіковані за епізодами контрабанди природного газу – на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а за епізодами зловживання владою та службовим становищем під час перебування на посаді віце-прем’єр-міністра України – на перевищення влади та службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Вказані кримінальні справи об’єднані в одне провадження з кримінальною справою за обвинуваченням колишнього Прем’єр-міністра України Лазаренка П.І. в одержанні хабарів за сприяння комерційній діяльності ПФК “ЄЕСУ” та у вчиненні інших злочинів.

Розслідуванням встановлено, що Тимошенко Ю.В., займаючи посади – з 24 листопада 1995 року до 01 січня 1997 року президента закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Промислово-фінансова корпорація “Єдині енергетичні системи України” (надалі – ПФК “ЄЕСУ”) і з 18 грудня 1995 року до 21 листопада 1997 року президента акціонерного комерційного банку “Південкомбанк” (надалі – АКБ “Південкомбанк”), будучи обраною з 08 грудня 1996 року народним депутатом України та з липня 1998 року головою Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, а з 30 грудня 1999 року до 19 січня 2001 року призначеною на посаду віце-прем’єр міністра Кабінету Міністрів України, являючись у зв’язку з цим службовою особою, упродовж 1995 – 2000 років вчинила, використовуючи своє службове становище, ряд злочинів за наступних обставин.

Так, наприкінці 1995 року Тимошенко Ю.В., являючись керівником ряду комерційних структур, у тому числі й іноземних, з метою протиправного збагачення за рахунок заволодіння чужим майном, ухилення від сплати податків, вчинення інших злочинів корисливої спрямованості, організувала злочинну групу, до складу якої увійшли службові особи з числа керівників очолюваної нею ПФК “ЄЕСУ”: член правління цієї корпорації, її чоловік Тимошенко О.Г.; генеральний директор ПФК “ЄЕСУ” Тимошенко Г.О., батько Тимошенка О.Г.; заступник генерального директора та у подальшому голова правління корпорації Шаго Є.П.; заступник генерального директора ПФК “ЄЕСУ” з зовнішньоекономічних зв’язків Фалькович В.М.; головні бухгалтери корпорації Сокольченко Л.В. і Болюра А.В., а також керуючий підконтрольною Тимошенко Ю.В. компанією “United energy International Limited” громадянин Туреччини Е.Аксой.

Створена Тимошенко Ю.В. злочинна група характеризувалася наявністю спеціальної мети – спільним вчиненням злочинів корисливої спрямованості та здійсненням злочинної діяльності, сталістю складу цієї групи, що визначалася наявністю постійних зв’язків, у тому числі й родинних, між її учасниками, відповідної системи взаємовідносин і підпорядкованості між ними, а також усвідомленням учасниками злочинного характеру і мети протиправних дій, що ними вчинялися.

Злочинна діяльність групи характеризувалася наявністю попередньо розроблених детальних планів вчинення кожного з конкретних злочинів, у тому числі за спеціально розробленими її учасниками незаконними схемами фінансово-господарської діяльності ПФК “ЄЕСУ” та інших підконтрольних їм комерційних структур, які дозволяли за допомогою підроблених документів ухилятися від сплати податків, приховувати валютну виручку та заволодівати чужим майном. У цих планах Тимошенко Ю.В. як організатор і керівник злочинної групи чітко визначала конкретну роль кожного з її учасників, з урахуванням їх повноважень як службових осіб, щодо безпосередніх дій під час вчинення злочинів, при цьому такі дії взаємодоповнювали одна одну та були спрямовані на досягнення єдиного злочинного результату.

Крім того, під час здійснення злочинної діяльності очолювана Тимошенко Ю.В. група використовувала у своїх інтересах дії ряду працівників ПФК “ЄЕСУ” і АКБ “Південкомбанк”, які не були обізнані зі злочинними намірами останньої та її співучасників, проте за вказівками останніх були вимушені внаслідок своєї підпорядкованості виконувати ті або інші дії, пов’язані з виконанням ними своїх безпосередніх службових обов’язків.

Для здійснення злочинної діяльності група широко використовувала наявне у неї економічне підґрунтя у вигляді підконтрольних Тимошенко Ю.В. та її співучасникам комерційних структур (ПФК “ЄЕСУ”, АКБ “Південкомбанк”, ряд іноземних компаній – “Somolli Enterprises Limited”, “Corlan Enterprises Limited”, “United Energy International Limited”).

Зокрема, відповідно до отриманих під час досудового слідства з Великобританії, островів Кіпру, Гернсі, Мен і Британських Віргінських островів офіційних документів, Тимошенко Ю.В. водночас також являлася:

– з 08 жовтня 1992 року до 28 лютого 1997 року співвласницею разом із чоловіком Тимошенком О.Г. і Гравцем О.М. офшорної компанії “Somolli Enterprises Limited” (о. Кіпр);

– з 19 травня 1994 року до березня 1997 року співвласницею разом з Тимошенком О.Г. і Гравцем О.М. офшорної компанії “Corlan Enterprises Limited” (о. Мен);

– з 28 грудня 1994 року співзасновником разом із зазначеною вище компанією “Somolli Enterprises Limited” та фізичними особами Тимошенком О.Г. і Гравцем О.М. українсько-кіпрського товариства “Торговий дім Босфор”, яке з 25 вересня 1995 року разом із приватним підприємством “Степ” жителя м. Дніпропетровська Гадяцького Л.М. заснувало товариство з обмеженою відповідальністю “Хімнафт”, а останнє, у свою чергу, з 09 листопада 1995 року до 24 грудня 1996 року володіло 50% акцій у британській компанії “United Energy International Limited”;

– з 20 лютого 1997 року до 19 січня 1999 року разом з Тимошенком О.Г. і Гравцем О.М. бенефіціаром трасту “B.L.Trust” (на острові Гернсі), який на той час через офшорну компанію “Bassington Limited” (зареєстрована на Британських Віргінських островах) володів 90% акцій британської компанії “United Energy International Limited”.

Керівництво вказаними компаніями надавало можливість очолюваній Тимошенко Ю.В. злочинній групі здійснювати у своїх інтересах необхідні фінансово-господарські операції, у тому числі й фіктивного характеру, отримувати внаслідок цього значні суми коштів та розпоряджатися ними у власних інтересах, зокрема, для забезпечення подальшої злочинної діяльності.

Так, під час здійснення злочинної діяльності Тимошенко Ю.В. широко використовувала свої корумповані зв’язки із службовими особами – державними службовцями як на території України (з раніше знайомим їй Лазаренком П.І., який у той час послідовно займав посади Першого віце-прем’єр-міністра України та Прем’єр-міністра України). При цьому такі зв’язки встановлювалися і підтримувалися за рахунок неодноразового давання хабарів вказаним особам за виконання певних дій в інтересах Тимошенко Ю.В. та очолюваної останньою ПФК “ЄЕСУ” з використанням ними свого службового становища.

У подальшому Тимошенко Ю.В. у складі створеної та очолюваної нею злочинної групи вчинила наступні злочини:

– у 1996 році неодноразово давала хабарі Лазаренку П.І., який працював на посадах Першого віце-прем’єр-міністра України та у подальшому Прем’єр-міністра України, на загальну суму 86 мільйонів 880 тисяч доларів США за сприяння діяльності ПФК “ЄЕСУ”;

– у 1996–1997 роках шляхом зловживання службовим становищем заволоділа чужим майном – коштами від реалізації споживачам України російського природного газу в особливо великих розмірах на загальну суму 2 251 221 873,6 доларів США та приховала валютну виручку ПФК “ЄЕСУ” на загальну суму 902 107 957,34 доларів США, 102 108 385,13 англійських фунтів стерлінгів, 20 157 595,69 німецьких марок та 220 171 542,98 французьких франків;

– у 1996–1997 роках приховала та організувала приховування за межами України валютної виручки ПФК “ЄЕСУ” на загальну суму 181 541 775,23 доларів США;

– у 1997–1998 роках та у червні 1999 року шляхом зловживання службовим становищем заволоділа чужим майном – державними коштами в особливо великих розмірах за рахунок незаконного відшкодування податку на добавлену (додану) вартість з державного бюджету на загальну суму 14 081 011 гривень та здійснила шляхом зловживання службовим становищем замах на заволодіння чужим майном – державними коштами в особливо великих розмірах за рахунок незаконного відшкодування податку на добавлену (додану) вартість з державного бюджету на загальну суму 11 804 106,77 гривень;

– у 1996–1997 роках та у червні 1999 року умисно ухилилася та організувала ухилення від сплати податку ПФК “ЄЕСУ” на добавлену (додану) вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, на загальну суму 16 643 972,28 гривень та 4 731 332,46 гривень відповідно;

– у 1996–1997 роках та у червні 1999 року під час вчинення вказаних злочинів неодноразово вчиняла і організовувала вчинення службових підроблень, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, діючи самостійно, Тимошенко Ю.В. у 1997 – 1999 роках умисно ухилилася від сплати прибуткового податку з особистих доходів, отриманих нею у 1996 – 1998 роках, на загальну суму 681 187,16 гривень, а у 2000 році, працюючи на посаді віце-прем’єр міністра Кабінету Міністрів України, перевищуючи свої службові повноваження, зобов’язала українські енергогенеруючі компанії укладати завідомо невигідні контракти на постачання вугілля іноземного виробництва, внаслідок чого останнім заподіяні матеріальні збитки на загальну суму 116 957,93 гривень.

У поданні Генерального прокурора України зазначається, що за таких обставин дії Тимошенко Ю.В. кваліфікуються:

– за фактами неодноразового давання у 1996 році хабарів Лазаренку П.І. на загальну суму 86 мільйонів 880 тисяч доларів США за сприяння діяльності ПФК “ЄЕСУ” – за ч. 2 ст. 369 КК України, а саме – давання хабара, вчинене повторно;

– за фактами заволодіння у 1996–1997 роках коштами від реалізації споживачам України російського природного газу на загальну суму 2 251 221 873,6 доларів США – за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою, організованою групою, в особливо великих розмірах;

– за фактами приховування у 1996–1997 роках поза межами України валютної виручки ПФК “ЄЕСУ” на загальну суму 902 107 957,34 доларів США, 102 108 385,13 англійських фунтів стерлінгів, 20 157 595,69 німецьких марок та 220 171 542,98 французьких франків – за ст. 80-1 КК України (у редакції 1960 року), а саме – приховування валютної виручки;

– за фактами приховування у 1996–1997 роках поза межами України валютної виручки ПФК “ЄЕСУ” на загальну суму 181 541 775,23 доларів США – за ст. 80-1 КК України (у редакції 1960 року), а саме – приховування валютної виручки;

– за фактами заволодіння у 1997–1999 роках державними коштами за рахунок незаконного відшкодування податку на добавлену (додану) вартість з державного бюджету на загальну суму 14 081 011 гривень – за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою, організованою групою, в особливо великих розмірах;

– за фактами замаху на заволодіння у 1997–1999 роках державними коштами за рахунок незаконного відшкодування податку на добавлену (додану) вартість з державного бюджету на загальну суму 11 804 106,77 гривень – за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 191 КК України, а саме – замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою, організованою групою, в особливо великих розмірах;

– за фактами ухилення у 1997 році від сплати ПФК “ЄЕСУ” податку на добавлену (додану) вартість на загальну суму 4 731 332,46 гривень – за ч. 3 ст. 212 КК України, а саме – умисне ухилення від сплати податків, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах;

– за фактами ухилення у 1996–1997 роках від сплати ПФК “ЄЕСУ” податку на добавлену (додану) вартість на загальну суму 16 643 972,28 гривень – за ч. 3 ст. 212 КК України, а саме – умисне ухилення від сплати податків, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах;

– за фактами вчинення та організації вчинення у 1996–1999 роках під час вчинення вказаних злочинів підроблення документів – за ч. 2 ст. 366 та ч. 3 ст. 27 і ч. 2 ст. 366 КК України, а саме – службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки та організація службового підроблення;

– за фактами ухилення у 1997–1999 роках від сплати прибуткового податку з особистих доходів, отриманих нею у 1996 – 1998 роках, на загальну суму 681 187,16 гривень – за ч. 3 ст. 212 КК України, а саме – умисне ухилення від сплати податків будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах;

– за фактами примушування у 2000 році, з використанням свого службового становища як віце-прем’єр міністра Кабінету Міністрів України, українських енергогенеруючих компаній до укладення завідомо невигідних контрактів на постачання вугілля іноземного виробництва, що призвело до заподіяння матеріальних збитків – за ч. 3 ст. 365 КК України, а саме – перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичних осіб і державним інтересам та спричинили тяжкі наслідки.

Вказані обставини повністю підтверджуються вилученими документами, показаннями свідків та обвинувачених, актами документальних ревізій та податкових перевірок, висновками судових експертиз, матеріалами, що надійшли з інших країн у порядку надання правової допомоги, а також іншими зібраними у кримінальній справі доказами.

Таким чином, у кримінальній справі зібрані достатні докази для притягнення народного депутата України Тимошенко Ю.В. до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 80-1 КК України (у редакції 1960 року); ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 365; ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27 і ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 369; Кримінального кодексу України.

З урахуванням наведеного, відповідно до ст. 80 Конституції України та ст. 27 Закону України “Про статус народного депутата України”, керуючись ст. 29 Закону України “Про прокуратуру” Генеральний прокурор України просить розглянути вказане подання і дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Тимошенко Юлії Володимирівни.

«Антимафія»

Комментарии (1) , последний более 20 лет назад [Ответить]

↑

Re: Подання

Автор: Павел , опубликовано: 04.09.2003 в 12:09

Документ желательно на русском,неохота Прагму запускать,всё-таки юридический документ.И дайте ссылку на сайт,если он есть.

Комментарии (0) [Ответить]

Последние сообщения

Компромат.Ru ® Форум

Весь сор в одной избе

Подання

Re: Подання

Последние сообщения

Компромат.Ru ^® Форум